Хто такий Степан Бандера

Зміст

• Степан Бандера: коротка біографія
• Родина Бандери
• Сім'я і діти
• Дитинство та юність
• Політичні вбивства ворогів України
• Арешт Степана Бандери в Польщі
• ОУН і Акт відновлення Української Держави
• Арешт Бандери Німеччиною
• Звільнення і боротьба з СРСР
• Убивство Степана Бандери
• Хто вбив Степана Бандеру
• Де похований Степане Бандера
• Степан Бандера: Герой чи зрадник
• Цікаві факти
• Вікіпедія

Степан Бандера: коротка біографія

Степан Андрійович Бандера народився 1 січня 1909 року в селі Старий Угринів, що знаходиться в Івано-Франківській області (на той момент Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина). В нинішні часи дата народження додала символічності його історичному портрету, адже Україна святкує день народження з початком кожного року, інформує «Публіцист». 

Родина Бандери

Майбутній український політичний діяч, лідер та організатор українського націоналістичного руху народився у сім'ї греко-католицького священика.

Батько: Андрій Бандера, був парохом (настоятелем) греко-католицької церкви в селі Старий Угринів. Сам же він нарордився в місті Стрий, Львівської області, у 1882-му році. Капелан, культурно-громадський діяч та політик ЗУНР, учасник польсько-української війни. Був засуджений більшовиками за керування центром ОУН, за що 10 липня 1941 року був розстріляний.

Мати: Мирослава Бандера, народилася у 1890 році також у родині священника, отця Володимира Ґлодзінського. Померла у віці 31 рік від туберкульозу.

Також в Степана Бандери було 6 братів і сестер:

• Олександр (25.03.1911—кінець липня 1942);
• Василь (12.02.1915—21.07.1942);
• Богдан (04.04.1919—дата смерті невідома);
• Марта-Марія (22.06.1907—13.11.1982);
• Володимира (10.03.1913—11.07.2001);
• Оксана (22.12.1917—24.12.2008).

Сім'я і діти

Дружина: Ярослава Бандера, народилася 14 вересня 1917 року в місті Сянік, Польща. Ккраїнська політична діячка, керівник юнацької і жіночої мережі Організації українських націоналістів. Дружина Степана Бандери також була член Асоціації українських студентських організацій у Польщі. Її батько був капеланом Української Галицької армії (УГА) та загинув під час Польсько-української війни.

З майбутнім чоловіком познайомилася у 1940 році, в Кракові. Після закінчення Другої світової війни жила з дітьми в Німеччині. Після смерті Степана Бандери переїхала в Торонто, Канада. Там працювала в різноманітних українських організаціях. Померла у 1977 році, у віці 59 років, в Торонто, де і була похована.

У Степана Бандери було троє дітей:

• Наталія (26 травня 1941, Сянік — 13 січня 1985, Мюнхен)
• Андрiй (16 травня 1946, Мюнхен — 19 липня 1984, Торонто)
• Леся (27 серпня 1947, Регенсбург — 16 серпня 2011, Торонто)

Також, у дітей Ярослави та Степана є 3 онуки та 2 онука:

• Софія Бандера (1972 року, дочка Наталїї).
• Орест Бандера (1975 року, син Наталії).
• Богдана Бандера (1974 року, дочка Андрія).
• Олена Бандера (1977 року, дочка Андрія).
• Степан (1970 року, син Андрія) - тому, в родині є ще один Стефан Андрійович Бандера. Він народився у 1969 році у Вінніпезі (Канада) та має диплом Колумбійського університету. Працює журналістом. У 2010 році прийняв найвищу українську нагороду — Орден Держави, надану його дідові із званням Героя України.

В дочки Лесі не було дітей. Вона закінчила Торонтський університет. Працювала перекладачем для українських організацій у Канаді. До самої смерті жила в Торонто

Дитинство та юність

Дитинство Степана Бандери пройшло в часи Першої світової війни, революцій та боротьби за Українську державу. У 10-річному віці сім'я Степан та його родила була змушена переїхати до міста Ягільниця, Тернопільської області, через наступи польської армії. Пізніше вступив до української гімназії в місті Стрий та організації Пласт.

У 1928 році переїхав до Львова та вступив до Високої Політехнічної Школи (зараз - національний університет «Львівська політехніка»), де вчився до 1933 року. В студенські роки керував організаційно-вишкільною роботою, брав участь в українському національному житті та чималій кількості організацій. Після закінчення закладу був заарештований через свою політичну діяльність.

Політичні вбивства ворогів України

У 1932-1933 роках роках виконував обов'язки крайового провідника ОУН, а в 1933-му році повноцінно призначений на цю посаду, очоливши ОУН Західної України. Саме на цій посаді він брав участь у знаменитій Віденській конференції, в Празі у 1932-му році, а також на конференціях у Гданську і Берліні.

Саме у цей період, під керівництвом Бандери було скоєно найгучшіні політичні вбивства в історії ОУН:

• Вбивство Олексія Майлова, секретаря консульства СРСР у Львові і агента НКВС, як протест проти Голодомору.
• Вбивство Броніслава Перацького, міністра внутрішніх справ Польщі, за криваві акції «пацифікації» (умиротворення) українців.
• Вбивство Гадомського, шкільного куратора Польщі, за знищення поляками українського шкільництва та полонізацію.

Арешт Степана Бандери в Польщі

У 1934 році, за день до вбивста Бронісласа Перацького, Бандера був заарештований польською поліцією.

На знаменитому Варшавському процесі (1935—1936, один із найбільших судових процесів проти Організації українських націоналісті) Степан Бандера був засуджений до смертної кари за організацію вбиства Перацького і належність до ОУН. Пізніше вирок був замінений на довічне ув'язнення.

Перебував у різних польських в'язницях до початку Другої світової війни 1939 року - коли Німеччина окупувала Польщу, адміністрація в'язниць втекла і всі в'язні змогли вийти на волю.

Після цього Степан Бандера повернувся до Львова та почав реорганізацію ОУН.

ОУН і Акт відновлення Української Держави

Після вбивства першого голови Організація українських націоналістів Євгена Коновальця, Провід ОУН очолив Андрій Мельник. Степан Бандера та його соратники не підтримували так звану «вичікувальну тактику» ОУН та прибрати з проводу людей, яких звинувачували в співпраці з польською розвідкою. Через це відбувся розкол і у 1940 році був створений «Революційний Провід ОУН» на чолі з Бандерою.

В 1941 році на Великому зборі Проводу Степана Бандеру обрали головою Проводу ОУН-Б. До нього увійшли найближчі однодумці Бандери: Ярослав Стецько, Степан Ленкавський, Микола Лебідь, Роман Шухевич та Василь Охрімович

30 червня 1941 року рішенням Проводу Організації проголошено Акт відновлення Української Держави у Львові.

Арешт Бандери Німеччиною

В момент проголошення відновлення Української Держави Львів вже був захоплений Німеччиною. ОУН сподівалась, що німці з цим змиряться. Однак, керівництво Третього Рейху поставилося до цього вкрай негативно. Гітлер наказав ліквідувати всіх ініціаторів.

5 липня 1941 року гітлерівці заарештували Степана Бандеру. Німецька влада запросила Бандеру на переговори, але після прибуття на місце зустрічі заарештувала і відправила до Берліна. Від нього вимагали дезавуювати «Акт проголошення Української держави». 9 липня у Львові було заарештовано Ярослава Стецька. Також було заарештовано близько 300 членів ОУН.

Звільнення і боротьба з СРСР

У 1944 році Степан Бандера та інші керівники ОУН були звільнені гітлерівцями. Нацисти хотіли приєднати до своїх сил УПА і ОУН-Б як союзників проти СРСР.

У 1945 році Степан Бандера, разом з Шухевичем і Стецько, був знову обраний в Бюро Проводу, а пізніше знову очолив ОУН.

Після війни Бандера, як керівник ОУН-Б далі продовжує збройну боротьбу проти Москви. Він організує крайовий зв'язок і бойові групи ОУН-Б. У той же час радянські спецслужби полювали не лише за провідником національного руху, а й за його дітьми. Степан Бандера провів останні роки життя в Мюнхені, проживаючи під паспортом на ім'я Штефан Попель.

У 1950 році Бандера пішов з посту Голови Проводу ЗЧ ОУН-Б. У 1952 році він залишив також пост Голови Проводу всієї ОУН-Б. Але це його рішення не було і Бандера залишився надалі Провідником ОУН-Б до своєї смерті.

Убивство Степана Бандери

15 жовтня 1959 року о 13:05 на вулиці Крайтмайрштрассе, 7 (Kreittmayrstraße), в Мюнхені, в під'їзді будинку, де Степан Бандера жив із сім'єю, його знайшли сусідити залитим кров'ю. На шляху до лікарні Степан Бандера помер. Медична експертиза встановила, що причиною смерті стала отрута.

Хто вбив Степана Бандеру

Агенд КДБ Богдан Сташинський зі спеціального пістолета вистрілив струменем розчину ціанистого калію в обличчя Степану Бандері.  Відомо, що він стежив за ним під ім'ям Ганса Йоахіма Будайта ще з січні 1959 року.

12 жовтня 1957 року, використовуючи спеціальний пістолет з синильною кислотою, він вбив іншого лідера ОУН Ребера Лева. Оскільки жертву вбили пари отрути, а інших доказів злочину не залишилося, смерть Льва Ребета кваліфікували як серцевий напад.

17 листопада 1961 року німецькі судові органи офіційно проголосили, що вбивцею Степана Бандери є Богдан Сташинський, який діяв з наказу Шелепіна і Хрущова.

Богдан Сташинський згодом був заарештований німецькими правоохоронними органами та визнав себе винним у смерті Ребета та Бандери.

19 жовтня 1957 року Бондана Сташинського було засуджено на 8 років в'язниці. Провівши в ув'язненні 6 років, убивця Бандери зник у невідомому напрямку.

Де похований Степане Бандера

20 жовтня 1959 року Степана Бандера поховали в Мюнхені. Його могила знаходиться на мюнхенському цвинтарі Вальдфрідгоф на 43 полі і до сьогодні.

Степан Бандера: Герой чи зрадник

Погляди і особистість Степана Бандери вкрай полярні Політичні ідеї та діяльність Бандери, Шухевича та інших діячів українського націоналістичного підпілля 1930-х — 1950-х стали предметом наслідування не лише для сучасних українських націоналістичних організацій, а і для чимало кількості українців. Ім'я Степана Бандери стало символом визвольного і націоналістичного руху в Україні, і залишається таким до сих пір.

Пам'ятники Степану Бандері встановлені у багатьох містах України. Крім того, в світі діє шість музеїв Степана Бандери.

Після Революції Гідності ім'ям Степана Бандери було названо ряд вулиць і площ в різних населених пунктах України, в тому числі - проспект Степана Бандери в Києві.

Для України він залишається Героєм і важливою особистістю в українській історії та частиною національної ідентичності. Найкращий приклад останнього періоду - це пісня «Батько наш - Бандера», яка стала вірусною в Україні та породила флешмоб в соцмережі і на Ютубі.

Цікаві факти

Фільми про Степана Бандеру:

• Атентат — Осіннє вбивство у Мюнхені (1995, художній);
• Нескорений (2000, художній);
• «Три любові Степана Бандери» (1998, документальний);
• «Секрети Бандери» (2014, документальний).

Музеї Степана Бандери:

• Музей Степана Бандери в Дублянах (м. Дубляни, Львівська область).
• Музей-садиба Степана Бандери (село Воля-Задеревацька, Львівська область).
• Історико-меморіальний музей Степана Бандери (село Старий Угринів, Івано-Франківська область).
• Музей Степана Бандери (село Ягільниця, Тернопільська область).
• Музей визвольної боротьби імені Степана Бандери (Лондон, Англія).
• Музей-садиба родини Бандер (м. Стрий, Львівська область).

Термін «бандерівці» виник в ОУН, яку очолював Степан Бандера.  В сучасності це значення використовують щодо для всього українського націоналізму в радянській і російській пропагандах, як до того використовували терміни «мазепинці», «виговці», «петлюрівці», «махновці» тощо відповідно прізвищ історичних особистостей історії України.

Факти і Вікіпедія